При розірванні шлюбу або розлученні пари, що має спільну дитину до 18 років, неодмінно постає питання про визначення місця проживання дитини.

Не слід вважати, що батько або мати має пріоритет за законом — обом батькам надаються рівні права на участь у вихованні дитини. Однак судова практика склалася таким чином, що в більшості випадків суд залишає неповнолітнього з матір’ю. І все ж батькові, що бажає виховувати дитину, не варто опускати руки — все залежить від обставин справи, і якщо моральному або фізичному здоров’ю дитини загрожує небезпека або у матері немає можливості її виховувати, суд може ухвалити рішення на користь батька.

Сторони можуть домовитися між собою і оформити письмову угоду про порядок проживання дитини та спілкування з ним другого з батьків. Адвокат допоможе грамотно скласти відповідний документ.

За наявності розбіжностей щодо визначення місця проживання дитини необхідно звертатися до районного суду за підсудністю з обгрунтованою позовною заявою і підтверджуючими документами: докази можуть бути непрямими, але свідчити на користь позивача.

Для суду головний критерій — інтереси дитини: відповідні умови проживання та навчання, прихильність до батька або матері, моральне обличчя батьків та інші фактори. Однак рішення ухвалюється з урахуванням індивідуальних обставин. Тому вкрай важливо правильно презентувати ці обставини перед судом, скориставшись рекомендаціями адвоката.