«Революція» у сфері регулювання діяльності колекторських компаній

Сьогодні, 14 квітня 2021р., набрав чинності закон №1349−IX, яким встановлені вимоги щодо офіційної реєстрації та діяльності колекторських компаній. Вказаний закон просувався доволі важно і був підтриманий парламентарями не в останню чергу завдяки гучній наполегливості відомого українського бізнесмена, блогера та мецената Гаріка Корогодського.

Цей закон спрямований на усунення проявів «колекторського тероризму» у відношенні позичальників та їх родичів, оскільки останніми роками дії колекторських компаній часто виходили за межі розумного та адекватного тиску на осіб, що прострочили повернення кредиту.

Новий закон покладає на Національний банк обов’язок забезпечити ведення Реєстру колекторських компаній та вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з реєстру у мережі Інтернет.

Банки та інші фінустанови матимуть право залучати до врегулювання простроченої заборгованості виключно колекторську компанію, включену до реєстру. Про таке залучення банк зобов’язаний повідомити Національний банк, а також розмістити на власному веб-сайті та у мобільному додатку інформацію про колекторські компанії, що діють у його інтересах.

Національний банк отримав повноваження здійснювати нагляд за додержанням колекторськими компаніями вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).

При цьому, застосування Національним банком два та більше разів протягом року заходів впливу за порушення вимог щодо взаємодії із споживачами (вимог щодо етичної поведінки) є підставою для відкликання (анулювання) ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Крім того, законом передбачено наступну систему штрафів для фінансових установ та колекторських компаній:

• неповідомлення кредитором споживача про відступлення права вимоги за кредитним договором, на кредитора накладатиметься штраф у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 10 200 грн.) за кожен випадок такого неповідомлення;
• недотримання вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) − у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 102 000 грн.).

Також; банки не матимуть права залучати колекторську компанію до врегулювання заборгованості, якщо це не передбачено умовами кредитного договору.

За приписами закону взаємодія банку або колекторської компанії із споживачем, його близькими особами, при врегулюванні заборгованості може здійснюватися виключно шляхом:

1) безпосередньої взаємодії (телефонні переговори, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови що особа, з якою здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з нею зустрічі та попередньо надала згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це;

2) надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій;

3) надсилання поштових відправлень із позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.

При цьому, банк та колекторська компанія зобов’язані здійснювати фіксування кожної безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами за допомогою відео- та/або звукозаписувального засобу, та зобов’язані зберігати відповідні носії інформації протягом трьох років.

Банкам та колекторським компаніям заборонятиметься:

• взаємодіяти із споживачем, його близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні, а також більше двох разів на добу;
• використовувати функцію автоматичного додзвону;
• будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з цими особами таким чином, щоб їм стала відома інформація про заборгованість споживача;
• вимагати від близьких осіб споживача, представників, роботодавців та/або інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості;
• будь-яким чином взаємодіяти із споживачем або його близькими особами, якщо споживач письмово, шляхом надання всіх належним чином оформлених підтвердних документів, повідомив, що його інтереси представляє його представник.

Висловлюю надію на те, що перелічені законодавчі правила матимуть вплив на сферу взаємодії банків і колекторських компаній з позичальниками.